15 років на духовній ниві

15 років тому, 21 липня 1996 року на той час єдиний в Ямполі Свято-Георгіївський храм Української православної церкви Московського патріархату очолив отець Микола. За цей час, своєю вірою, чуйністю, небайдужістю та любов’ю до ближніх, отець Микола заслужив авторитет та повагу тисяч ямпільських віруючих.

Настоятель храму отець Микола
Настоятель храму отець Микола

Народився майбутній настоятель ямпільського храму 12 липня 1974 року в місті Кролевці, там же закінчив в 1991 році середню школу. Після чого рік навчався на підготовчому відділені Сумського політехнічного інституту. Та продовжити навчання в цьому інституті отцю Миколі не судилось, в 1992 році волею божою він познайомився з священником Борисом, який згодом став його духовним наставником. Він і благословив його на вступ до Київської духовної семінарії, де він навчався з 1992 по 1996 рік.

 

 

В 1995 році отець Микола одружився та 10 грудня Митрополитом Київським та всієї України Володимиром був рукоположений в дяки , а 24 березня наступного 1996 року їм же в священики. Після цього декілька місяців, ще навчаючись в семінарії, служив в храмі в Пущі Водиці. А в липні указом єпископа Анатолія був переведений в Ямпіль, де 21 липня 1996 року відслужив першу службу.

Отця Миколу добре знають і поважають не тільки ямпільські прихожани, але і віруючи ближніх населених пунктів. Адже в різні часи служив він окрім ямпільського храму, ще й в Шатрищах, Білиці, Уску, Воздвиженському, Гремячці та Імшані. Він же доклав великих зусиль і для спорудження в Ямполі другого – Спасо-Преображеського храму. За час служіння, при Георгієвському храмі діяла недільна школа, видавалась газета духовного змісту. Зараз постійно проводяться проповіді, заняття, бесіди з прихожанами. Настоятель храму постійно докладає зусиль для прикрашення церкви та благоустрою території біля неї.

Отець Микола запрошує всіх віруючих відвідувати храм, любити бога, молитись та прощати один одного, пам’ятаючи слова Христа «як хочете, щоб з вами чинили – так і ви з ними чиніть», бачити в людині образ і подобу Божу, не заздрити, уникати гордості та самозадоволеності. Його мрія об’єднати у вірі всіх ямпільчан та привести до їх Бога, щоб вони могли відрізнити «чорне від білого, земне від духовного».