Шляхом деградації

Під лозунгом децентралізації в нашій країні проходять зворотні процеси, які зводяться до збільшення фінансового навантаження на місцеві бюджети.

Як завжди, заручниками цього процесу залишаються прості люди. Цього року ми з вами вже відчули чимало «переваг» децентралізації, таких, як відмова уряду фінансувати харчування учнів молодших класів шкіл та пільгового проїзду в транспорті. Звичайно, всі ці видатки були згодом профінансовані з районного бюджету, але відбулось це за рахунок коштів, які могли бути спрямовані на інші важливі для громади справи.
Схоже, що уряд готує неприємний сюрприз і на наступний 2017 рік. 15 вересня він подав до парламенту бюджетний пакет: «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (№5000), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№5130), «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№5131), «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (№5132). Розпочалася широка дискусія навколо його основних параметрів. Блок місцевого самоврядування не є винятком, адже децентралізація задекларована як один із пріоритетів.

Пропонується виключити зі складу освітньої та медичної субвенцій видатки на комунальні послуги та енергоносії (майже 20% від усіх видатків: 22% по освіті та 13% по охороні здоров’я), передавши їх повністю на фінансування місцевим бюджетам за власний рахунок. Таким чином органи місцевого самоврядування хочуть змусити провести заходи з енергоефективності й оптимізації радянської мережі закладів освіти та медицини. Але механізм її реалізації в законопроектах може призвести до значного погіршення якості послуг, що надаються громадянам.

Фактично уряд бере на себе зобов’язання фінансувати в повному обсязі лише заробітну плату бюджетникам, та й то не всім. Мінфін пропонує за рахунок освітньої субвенції фінансувати не всю зарплату, а тільки педагогічному персоналу (№5131, ч. 1 ст. 103-2). А це лише 75% працівників закладів освіти на місцевому рівні. Для об’єктивності слід зазначити, що керівництво МОН не схвалює таких ідей Мінфіну. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки №102 від 15 квітня 1993 р. «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» працівники закладів освіти поділяються на такі категорії: педагогічні працівники, керівні працівники, адміністративно-господарський персонал, навчально-допоміжний персонал, робітники, службовці закладів освіти. Усі зазначені категорії працівників загальноосвітніх навчальних закладів наразі фінансуються з освітньої субвенції.

Таким чином, з 2017 р. 25% працівників у загальноосвітніх закладах, що забезпечують навчальний процес, органи місцевого самоврядування повинні фінансувати за власний рахунок. Оскільки коштів на це може не вистачити, не виключено скорочення або повне звільнення лаборантів, бібліотекарів, психологів, кухарів, прибиральниць та інших категорій технічного та адміністра-тивного персоналу. До чого це призведе? Звісно, до погіршення умов праці самих учителів та якості навчального процесу.

Не забезпечивши 100-відсоткове фінансування делегованих місцевому самоврядуванню повноважень, уряд змушує органи місцевого самоврядування відволікати власні ресурси для забезпечення належного фінансування делегованих повноважень у цих сферах. При цьому не слід забувати, що на сьогодні всі видатки (зарплата, комунальні послуги та енергоносії, повне утримання) у галузі дошкільної (садочки) та позашкільної (школи естетичного виховання, спортшколи) освіти повністю фінансуються за власні кошти місцевих бюджетів. І додаткового навантаження по загальній середній освіті більшість місцевих бюджетів не витримає.

Вищенаведені новації мали б право на життя у разі, якби субвенції в повному обсязі покривали потреби місцевого самоврядування. І якби Мінфін був впевнений у цьому, він передбачив би норми, що зарплата фінансується виключно за рахунок субвенцій. Це зняло б проблему необхідності дофінансування з місцевих бюджетів, як це відбувається всі попередні роки.

Запропоновані новації не враховують того, що органи місцевого самоврядування, крім галузі освіти та охорони здоров’я, мають інші витрати, які бюджетним пакетом не компенсуються. Так, у законопроекті №5000 не передбачено субвенції на пільгове перевезення окремих категорій громадян, що фактично позбавить пенсіонерів, дітей війни, учасників війни, ветеранів праці, тощо державних гарантій на безплатний проїзд. Така ситуація склалася і поточного року, що призвело до судових справ. Щоб убезпечити себе від них, цього року Мінфін законопроектом №5131 (зміни до ст. 91 та 102 Бюджетного кодексу) повністю перекладає фінансування пільгового перевезення на місцеві бюджети і навіть іде ще далі — покладає на них необхідність фінансувати соціальні пільги за професійною ознакою (міліціонери, шахтарі, чорнобильці тощо).

Не хотілося б, щоб сьогоднішні бюджети розвитку місцевого самоврядування пішли на видатки споживання. Залишається сподіватися, що компроміс буде знайдено в стінах парламенту, і всі вищезазначені ризики для місцевого самоврядування буде знято в держбюджеті-2017.

3 thoughts on “Шляхом деградації

  1. Своевременная статья для Дружбы Дорошевки и Чуйковки, я думаю это первый звоночек, извиняюсь за товтологию, для школ в Дружбе… Читаю между строк будет одна школа… Да вообще децентрализация это очередной развод людей. Объясню власть сбрасывает с себя финансовые проблемы. А не будет денег у громады и все одна школа и одна больница…. Кто просчитывал риски от децентрализации в Дружбе? Да никто! Г-н Ситенко уже возомнил себя главой громады и раздает на право и на лево должности не понимая до конца в какое болото он завел людей…А что с него потом взять а ничего пенсию 7000 получает плюс инвалид кто ж его посадит(фраза из известного фильма) Сказочник он отменный что уж говорить (опыт -то большой, при коммунистах начинал) Не хотел его затрагивать, да только честно противно на все это смотреть как нас в очередной раз обманывают, не раскрывая до конца все плюсы и минусы. Люди, помните наше правительство непредсказуемо, не спешите бросаться в его новые идеи. Ваш Странник.

  2. В правительстве далеко не дураки сидят, они естественно просчитали чем им выгодна будет децентрализация. Долгов набрали ещё до Майдана предидущие правительства, а потом и после добавили немало, теперь нужно расплачиваться, а расплачиваться естественно народ будет. Вот очередной способ сократить расходы, скинули на громады содержание части бюджетной сферы, а в итоге получится что у громады денег нет на содержание, нужно закрывать, увольнять и вроде как виноваты громады будут что сокращается персонал в больницах, школах, а правительство ни при чем.

Comments are closed.