НА ЯМПІЛЬЩИНІ СМЕРТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ВТРИЧІ ПЕРЕВИЩУЄ НАРОДЖУВАНІСТЬ

Таку жахливу інформацію наводить обласне управління статистики. Лише за перші дев’ять місяців року нас стало на 241 чоловіка менше. За цей короткий період часу на території району народилось 111 дітей, а кількість смертей сягнула 352. Тож, все закономірно – населення району становить вже 23 729 чоловік, це при тому, що в 2011 році нас було 25 726.

Дійсно, за п’ять років нас стало на 1 997 чоловік менше, а це умовне населення Воздвиженського та Марчихиної Буди разом взятих (за даними перепису 2001 року в цих селах проживало 830 і 1161 чоловік відповідно). Тенденція скорочення населення району виглядає наступним чином: за 2014 рік ми втратили 400 чоловік, за 2015 – 300 і, нарешті, за 9 місяців 2016 року – 241 мешканця, а попереду ще три холодні місяці. Тож, цей показник цілком може наздогнати і перевищити показники попередніх років.

Найбільше демографічна криза вдарила по так званій сільській місцевості, де на початку року проживало 7 800 чоловік проти 8 812 у 2011 році, що на 1012 чоловік менше. В той же час, за п’ять років значно скоротилась і чисельність населення умовно великих населених пунктів. Зокрема, Ямполя з 4 695 до 4 500, Свеси з 7 069 до 6 700, Дружби з 5 150 до 4 900. За попередній рік ямпільчан і свесян стало на сто менше, населення Дружби залишилось сталим.

Отже, сьогодні нас лише 23 729 чоловік, звичайно, якщо ми віримо статистичним даним. Реальна демографічна ситуація в районі може кардинально відрізнятися і далеко не в кращий бік. Судіть самі, з офіційних джерел відомо, що на території району є 4 240 працюючих громадян, 7 800 пенсіонерів, 735 приватних підприємців, 289 осіб, що мають статус безробітних, 1888 школярів, 633 дошкільнят та 200 учнів професійно-технічних навчальних закладів, що разом складає лише 15 785 чоловік. Невідомо, чим займається ще майже третина (7 944 чоловік) і звідки всі ці люди отримують кошти на існування. Цілком можемо припустити, що частини з них просто немає на території нашого району. Вони могли неофіційно виїхати до великих міст, поїхати на навчання або на заробітки з кордон, не повідомивши про це органи влади.

Ми прекрасно розуміємо, що демографічна криза в районі ще не досягла свого піку. Навпаки, є чимало підстав вважати, що ситуація лише загостриться в найближчі роки. Люди просто не мають жодного сенсу залишатись на території району, а тому продовжать шукати кращої долі у великих містах. Давайте проаналізуємо, що штовхає їх на такий крок. Як правило, експерти називають чотири головні критерії комфортного життя людей в сільській місцевості – це високий рівень доходів, доступ до якісних медичних послуг, безпечне екологічне середовище та якісне дозвілля.

Доходи. Не секрет, що головний стимул залишатися в невеликих містах і селах – це гроші. Природно, що люди хочуть працювати і отримувати за це гідну заробітну плату. Але чи мають вони таку можливість в нашому районі? Звичайно, що ні. В наших умовах далеко не кожна людина має змогу влаштуватися на роботу навіть за 1600 гривень.

На папері ситуація виглядає значно краще, влада навіть звітує, що середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника в районі у минулому році сягнула 3059 гривень. Але це лише статистика. Наприклад, троє працівників отримали зарплату 1600 гривень, а один – 7436 гривень – середньо статистично кожен з них отримав саме ті 3059 гривень. Відніміть звідси податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, і ситуація стане ще менш райдужною.

Звичайно, що це не ті кошти, на які розраховують наші земляки, якщо їх і вистачить на найнеобхідніше (продукти харчування і комуналку), то з них точно неможливо буде відкласти на купівлю житла, автомобіля та інших речей. Тим паче, що навіть за некваліфіковану працю в Києві можна отримати в декілька разів більше.

Медицина. Ці дані ми вже публікували в газеті, але саме вони яскраво характеризують ситуацію, що склалась у медичній галузі району: забезпеченість медичними робітниками складає лише 17,8%, зношеність медичного обладнання перевищує 80%. Чи може у таких умовах людина бути впевнена, що отримає якісну і своєчасну медичну допомогу? Звичайно, що ні. Так само, як і ми не можемо вимагати від лікарів неможливого в таких умовах роботи.

Окрім того, ми маємо розуміти, що з таким рівнем доходів для наших земляків стають недоступними і деякі категорії ліків в аптеці. Минула зима довела, що за відсутності коштів, смертельно небезпечним може виявитись навіть звичайний грип.

Екологія. Територія району постраждала від аварії на Чорнобильській АЕС – це факт і скільки б хто не стверджував зворотнє, пройде ще багато десятиліть перед тим, як радіаційний фонд району прийде в норму.
Окрім того, багатьом мешканцям району дошкуляють шкідливі викиди у атмосферу. Той же дим від реторт з виробництва деревинного вугілля тримає у заручниках майже весь Ямпіль, а отже, про екологічно чисте і безпечне середовище говорити ми не можемо.

Дозвілля. Цей фактор багато в чому визначальний для молоді, багато представників цієї категорії виїжджає з району по банальній причині «тут скучно». І це справді так, дозвілля на території району не може навіть конкурувати з тими умовами, які створені для відпочинку і творчого розвитку в містах.
Звичайно, цей список можна продовжувати довго, і кожен, хто покинув район, зможе назвати свої аргументи, що підштовхнули його на такий крок. Якась чітка перспектива, що ситуація покращиться в найближчі роки, поки що не простежується, а значить – тенденція скорочення населення залишатиметься.