Як медична реформа торкнеться Ямпільщини?

Нещодавно робочу поїздку в Ямпіль здійснив начальник Управління охорони здоров’я Сумської ОДА Сергій Бутенко. На приїзді високопосадовця наполягли голови сільських рад та громадськість району, щоб з перших вуст почути пояснення тих процесів, які сьогодні влада проводить в медичній галузі.

Під час всього виступу Сергій Бутенко демонстрував впевненість, що втім не завадило йому зізнатися, що він не зовсім розуміє окремі положення реформи. Але про все по порядку і в прямій мові завідувача медичною галузею області.

Про госпітальні округи

30 листопада 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв десять постанов, які є підґрунтям продовження процесів в медичній галузі, які вже давно йдуть. Просто ми не називали їх реформою, а робили свою справу. Тепер ці речі більш підігнані під нормативно-правову базу. Частина з цих десяти постанов технічні, проте, є серед них і основоположні, на яких я зупинюсь детальніше.

По-перше, є постанова, де чітко вказано, що з першого лютого 2017 року починають роботу госпітальні округи. Що таке госпітальні округи? Це функціональні об’єднання медичних закладів, які покликані покращити якість і доступність надання медичної допомоги пацієнтам.

Яка ж ситуація у нас в області? Географічні межі цих округів ми малюємо з 2009 року, тобто вони в нас є. Ми поділили область на шість міжрайцентрів, які працюють і зараз. Адже, якщо у нас трапляються складні випадки, ми хворих з Ямпільського та Серединобудського районів все рівно веземо до Шостки. Тобто, ці міжрайцентри – це єдиний медичний простір, який у нас в області і так працює.

Ми 28 грудня подали Міністерству охорони здоров’я проект на 6 госпітальних округів в нашій області. Проте, хочу зауважити, що, захищаючи в Міністерстві шість госпітальних округів, був спротив зі сторони директора Інституту розвитку територій Юрія Ганищака, який, власне, і є натхненником цієї реформи. Він бачив спочатку лише три госпітальні округи, на що я відповів, що ми тоді не дотримаємось показників, які вказані в постанові Кабміну. А саме: доїзд до базової лікарні має відбуватись за 60 хвилин. Якщо у нас буде три госпітальні округи, ми не дотримаємось цього показника, і якість та доступність медицини лише погіршиться. Я відстоював, щоб таких округів було шість з центрами в Глухові, Шостці, Сумах, Охтирці, Ромнах та Конотопі. Він погодився на 5 госпітальних округів без Глухова, адже глухівський округ налічує не 120 тисяч населення, а лише 85 тисяч. При цьому виконується інший показник – 60 хвилин доїзду. Не може житель прикордонного села Путивльського району доїхати за цей час до лікарні Шостки чи Конотопу, а до Глухова – може. Таким чином ми подали все-таки 6 госпітальних округів, які зараз проходять затвердження Міністерством. Ямпільщина, відповідно до цього проекту, входитиме до Шосткинського госпітального округу.

Цей госпітальний округ включає в себе Шосткинський, Серединобудський і Ямпільський райони. Загальна чисельність населення, що проживає на цій території, складає 139 тисяч осіб. Фактично в норматив ми вкладаємось, доїхати за 60 хвилин до Шостки з С. Буди та Ямполя не завжди доступно, проте більш-менш реально.

При цьому я хочу відразу сказати, що буде з Ямпільською ЦРЛ: ваша районна лікарня залишається, але буде називатися багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування першого рівня. Якщо б населення було більшим, то вона була б лікарнею другого рівня.
ЦРЛ залишається фактично в тому ж складі з усіма тими багато-профільними відділеннями, зі збереженням усіх штатів та зі збереженням ліжок. Тут можлива лише перестановка в хірургічному і акушерсько – гінекологічному профілі. Адже рівень акушерської допомоги з об’єктивних причин вищий в Шостці. Я не можу сказати, що на Ямпільщині спеціалісти не висококласні, також висококласні, але та кількість пологів, яка є, не може забезпечувати професійний ріст медиків. Якщо мало пологів і операцій, який би не був гарний навик у професіонала, він втрачається. Тому, щоб не піддавати загрозі здоров’я матері та дитини, відбуватиметься укрупнення, регіоналізація таких видів допомоги.

Відділення терапевтичного профілю залишаються і надалі надаватимуть другий рівень медичної допомоги, як і є зараз. Тим паче, були виділені кошти і нарешті ми тут, на півночі області, придбали рентген – апарат нормального класу, який може робити хороші знімки. Ніхто його забирати нікуди не буде, в цьому я вас запевняю.

В окрузі буде створено так звану госпітальну раду. Це така, якщо хочете, міні районна чи міська рада, яка буде опікуватись саме медициною. До неї увійдуть депутати з Ямпільського, Серединобудського і Шосткинського районів, громадські діячі і лікарі. У постанові є формула, яка це представництво регламентує. Зокрема, це залежить від кількості населення, пропорційно йому будуть представлені в цій госпітальній раді і депутати, і громадські діячі, і лікарі.

Відтепер кошти напряму приходитимуть на цей госпітальний округ, тобто в обхід обласного управління. Представники Ямпільського і Серединобудського районів будуть ці кошти ділити, без нашого втручання. Не забороняється цією постановою і залучати кошти з бюджетів нижчого рівня, тобто з сільських та селищних. Тобто, буде окрема стаття на розвиток медицини всього округу, не лише Шостки, а і Ямпільщини.

Хочу сказати, що сьогодні в Шостці потужна, в принципі, медична база. Наголошую, що ми за півтора року відкрили відділення гемодіалізу в усіх цих міжрайцентрах. Якщо у нас 2 роки було лише одне відділення в Сумах, куди їздили тричі на тиждень хворі, то тепер таке відділення є в Шостці.

Деякі сільські голові питають, а чому на карті немає нашого села? Ви не дивіться, бо це географічна карта. Якщо на карті немає села, де є сьогодні ФАП, це не значить, що цього ФАПу не буде. Госпітальний округ торкається лише вторинної медичної допомоги і не торкається первинної.

Я думаю, що ніяких проблем не буде. Лише одне, мені б дуже хотілось би, щоб не було прийнято політичних рішень, за якими частину Ямпільського району можуть політично приєднати до Глухівського округу. Раціональніше було б не розривати район, а щоб це була єдина територія.

Про фінансування

Прийнята і постанова, яка змінює фінансування медичних установ первинної ланки. Що таке первинна ланка – це ФАПи, не ЦРЛ. За нормативом 80% людей, які прийшли до сімейного лікаря, мають отримати допомогу і завершити лікування саме на цьому рівні, лише 20% людей потребують більш складної допомоги, а тому мають йти на вторинний рівень. Для отримання цих послуг їх направляють в ЦРЛ, або лікарню першого рівня. Якщо просто прийшла людина і лікар її спостерігає, а в амбулаторії є нехай мінімальне лабораторне обладнання, то не потрібно направляти хворого в районну лікарню і навантажувати її. Тому, що все впирається в кошти.

Зрозумійте, вторинний і первинний рівень буде розмежований і фінансу-ватиметься окремо. Зараз у вас і «вторинка», і «первинка», і сільська мережа управляється центральною районною лікарнею. Частина коштів, яка приходить на ФАПи, залишається в ЦРЛ і витрачається на купівлю медикаментів. Зараз це буде змінено, і кошти на «первинку» будуть надходити окремо. Для сільської мережі це буде 25% коштів медичної субвенції.
Чому ми їх розмежовуємо? Як було раніше: приходять кошти на районну лікарню і головний лікар витрачає їх на потреби лікарні, такі, як придбання обладнання, а кошти на село виділялись за залишковим принципом. Так, на жаль, було все життя і це суб’єктивний чинник. Тепер же на ЦРЛ прийдуть лише ті кошти, які мають бути витрачені на неї, а на Центр первинної медико-санітарної допомоги прийдуть кошти на село і не 6%, а 25%. Тоді ми зможемо відбудовувати ФАПи, проводити заходи з енергозбереження і так далі.

У вас в січні 2014 року районною радою було прийнято рішення про створення Центру первинної медико-санітарної допомоги, але цей центр не був створений фактично. Ось і постає питання, а чи взагалі варто це робити?

Варто, адже це робиться лише для того, щоб розмежувати бюджети і підняти сільську ланку: ФАПи та амбулаторії. Ми говорили про те, що до кінця року потрібно було обов’язково створити Центр, якщо б ви його не мали, ви б просто на район не отримали кошти на «первинку».

Цей Центр – це просто юридичний офіс з бухгалтером і головним лікарем. Ви запитаєте, навіщо ми створюємо додаткові посади, але мова не йде про окрему лікарню, це лише офіс, який прийматиме кошти і координуватиме роботу мережі ФАПів та амбулаторій.
Виникне питання у створених об’єднаних громадах, зокрема перед Дружбівською об’єднаною територіальною громадою постане питання, чи створювати свій Центр, чи передати субвенцію районному центру, який забезпечить функціонування мережі лікувальних закладів.

Як начальник управління, я такого не маю казати, але я не вірю в те, що це буде зроблено в цьому році. Чому не вірю? Бо буде дуже складно зробити так, як говорить Міністерство.
У чому саме змінюється концепція? Ми отримаємо ту ж саму субвенцію, що розрахована на ту ж кількість людей, але тепер вона буде по-іншому розподілятися. Тепер сімейний лікар, або педіатр, або терапевт буде укладати договір з пацієнтами. Він має набрати приблизно 2000 пацієнтів, на людину держава розрахувала і надаватиме 210 гривень. При цьому кошти прийдуть не лікарю, а установі, де він працює: амбулаторії, ЦРЛ, або навіть приватній структурі, якщо лікар – ФОП.

Тобто, тепер я можу обирати лікаря, який мені подобається, прийти до нього і написати заяву (раз у рік я можу його змінити) і йому держава дасть за мене 210 гривень. Питання, на яке я вам не можу відповісти і ніхто не зможе, як на такі гроші це зробити, адже потрібно утримувати медичну сестру, оплачувати комунальні послуги, придбати бензин. Я це бачу в перспективі, але не зараз.

В чому ще проблема? Наприклад, я в Дружбі уклав договір з сімейним лікарем і він зафіксував це на папері, отримавши мої 210 гривень. В той же час, я приїхав в ЦРЛ і уклав такий же договір з іншим лікарем. І що, держава ще раз дасть 210 гривень за мене? Ні. А хто це проконтролює? Має бути створений електронний реєстр, тоді, заключивши договір в Дружбі, я прийду в Ямпіль і тут введуть в систему моє прізвище і скажуть: вибачте, ви вже укладали договір.

На це все потрібні величезні кошти, а сьогодні за кошти державного бюджету ми лише на 30% забезпечуємо потреби галузі. І ви це також бачите, коли отримуєте в районі кошти медичної субвенції.

Про скорочення ліжок

Говорять, що Бутенко їздить по районам і закриває ліжка в лікарнях. Це абсолютна неправда, є постанова КМУ ще від листопада 2015 року, яка встановлює, що на 10 000 населення має бути 60 ліжок. Це було б раціонально, але зараз у нас в області 76 ліжок на таку кількість населення. Ми опалюємо великі будівлі, підсобні приміщення, кошти йдуть на заробітну плату, а ті копійки, які залишились, йдуть на закупівлю ліків та нормального обладнання. Ось чому у нас складається така ситуація…

Тому, отримавши постанову КМУ, ми її обрахували і вивели формулу, яку довели до районів. В ній вказано, щоб вкластися в нормативи у вас має бути стільки-то ліжок. Це була наша робота, розрахувати на скільки вам потрібно оптимізувати мережу, щоб вам вистачило коштів. Якщо ви не хочете її оптимізувати, то законодавство не забороняє додавати кошти на утримання галузі з місцевих бюджетів.

Управління охорони здоров’я не закриє жодного ФАПу. По-перше, тому що я не маю для цього жодних законодавчих підстав, а по-друге, жодного бажання. Я вважаю, що, якщо село віддалене і там мешкає 50 чоловік, але є медпрацівник і ФАП, а сільська рада готова його утримувати – то, будь ласка. Я тільки за це. Сьогодні у вас є фінансова можливість, щоб при бажанні ці ліжка утримувати.

У вас працює районна лікарня на 125 ліжок, в Дружбі – 15 ліжок, в Свесі – 6, функціонує 8 ФАПів і 3 амбулаторії. Тому ніхто нічого з цього закривати не буде, ми будемо, навпаки, робити лише все для того, щоб укріплювати матеріально-технічну базу.

18 thoughts on “Як медична реформа торкнеться Ямпільщини?

  1. Наши долечили что теперь еду в детскую областную 06.02.2016 , есть 3 места .

      1. Расказать о 100% некомпетентности некоторых наших врачей и определёного персоонала ЦРЛ ( в моём случае ) невозможно коротко . Больше того , нет никакого желания очередной раз о них вспоминать . Коротко – одного ребёнка долго * лечили-эксперементировали * , а оказалось что не то лечили и запустили . Второго так наобследовали что волосы подымаются . Вот и получается что только в Сумах приходится их * лечение * хоть как то исправлять .

    1. заодно и себя отрекламировали) тут не бла-бла кар)

      1. Реклама ? Николай , да нет , скорее это крик души . И дай вам бог с таким не столкнуться . Это здорово что вы знаете о сайте BLA BLA CAR и что вам не надо в Сумы или вы можете себе позволить спокойно оплачивать билет , а вот для многих это дорого и они не знают как с экономить . А что касается вашего тезиса – тут не бла-бла кар) . Вы точно уверены что мой комент не уместен для этой темы ?

  2. Да. Нужно ехать в область там все-таки большой опыт у врачей.удачи вам.

  3. Так “лечат” везде, не только в Ямполе. Компетентных врачей практически нет. Хотите более-менее точных диагнозов- просите направление в Киев на консультацию.

  4. О они уже и на Сумы не хотят давать направления. Анализы в норме идите домой . А потом досиделись. И приходится самим ездить. зато не успеешь придти к вечеру весь Ямполь знает кто в больницу приходит и что лечит. Куда смотрит главный врач????

  5. А как они могут судить нормальные или нет. Сегодня сдаешь хорошие завтра уже нет. Они их вообще делают?

  6. там делают единицы , остальные пишут от балды. видят написано ОБсЛЕДОВАНИЕ . пишут такие хоть в космос лети.

  7. Очень многие будущие мамы едут рожать в глухов, потому что отношение совсем иное, не то что у нас.

  8. Если нет физических повреждений (типа перелома костей), то предпочтительнее использовать магию для лечения. Но эта фигня доступна буквально единицам. Бабки-ворожки и прочие шарлатаны не в счет. Потрясная штука. Сталкивался.

Comments are closed.