CУСПІЛЬСТВО NEWS НОВИНИ ЯМПОЛЯ ТА РАЙОНУ 

Чи легко ямпільчанам влаштуватись на роботу за кордоном і на яку заробітну плату можна розраховувати?

Відсутність гідної роботи на Батьківщині все частіше змушує наших земляків шукати кращої долі за кордоном. Дуже часто на стовпах, заборах, в пресі, а ще більше в інтернеті можна зустріти оголошення «Робота в Польщі» та «Термінове працевлаштування за кордоном»…

Ямпільчан «заробітками» не здивувати, але якщо раніше переважна більшість заробітчан їхала працювати в Россію, то тепер напрямок змінився, і все частіше наших земляків можна побачити в Польщі та інших європейських країнах.

Відомо, що роботу ямпільчани знаходять переважно через фірми-посередники. Тож ми вирішили провести своєрідний журналістський експеримент і «пройти» шляхом заробітчан. Заходимо в інтернет і в «пошуковику» вбиваємо «працевлаштування в Польщі», серед численних варіантів знаходимо кадрове агентство з офісом в Сумах, телефонуємо.

Слухавку бере жінка з приємним голосом, яка чемно вітається і питає, чим може допомогти. Відповідаємо – цікавить працевлаштування в Польщі, збираємось їхати вперше, тож, просимо детальніше розповісти про умови поїздки.

«Для того, щоб скористатися нашими послугами, вам потрібно мати Польську робочу візу, але якщо її у вас немає, то ми допоможемо вам її відкрити. Ми готові взяти на себе оформлення документів, вам доведеться лише повезти їх в Харків. Коштує така послуга 4000 гривень, окрім того, вам доведеться сплатити 18,5 євро візового збору», – розповідає представниця кадрового агентства.

За словами жінки, оформлення візи триває від трьох тижнів до двох місяців, агентству потрібно надати закордонний паспорт і чотири фотокартки, як на паспорт, доведеться зробити і передоплату у розмірі 2000 гривень. Фраза про предоплату відразу ж насторожує, тож, питаємо про гарантії.

«Вам немає чого хвилюватись, Польща відкриває робочі візи практично всім, відмовити можуть лише, якщо ви мали порушення міграційного законодавства. Ваша гарантія це – підписаний з нами договір, а от чи повернемо ми кошти у разі відмови – я сказати не можу. Можу лише запевнити, що випадків відмов у нас не було».

Від цієї співробітниці дізнаємося ми і про те, що віза видається терміном на півроку, після завершення яких ми можемо продовжити її термін на один рік. До того ж, ми маємо для цього відразу декілька варіантів. По-перше, можемо купити картку «побутову», а по-друге, можемо оформити річну візу, яка коштує 300 доларів, але роботодавець зможе зробити це для нас і безкоштовно, якщо буде у цьому зацікавлений. Є ще й третій варіант: повернутися в Україну на півроку і через цей термін знову подати документи на піврічну візу.

З документами наче б то все більш-менш зрозуміло, але що із заробітною платою? На яку роботу я зможу претендувати після оформлення візи? Дівчина переключає на іншого менеджера, слухавку бере Михайло.

«Якщо ви маєте освіту, але не знаєте польської мови, то влаштуватися за спеціальністю вам не вдасться. Розгляньте технічні вакансії, їх у нас багато, але запропонувати щось конкретне я не можу. Все залежить від того, які вакансії будуть відкриті у вас на момент оформлення візи. У середньому влаштовані нами співробітники отримують дев’ять злотих за годину. А це – 63 гривні, далі все залежить від вас – від того, скільки і як ви будете працювати», – повідомив менеджер Михайло.

Відразу ж зазначимо, що в нашій області були зафіксовані шахрайські схеми, за якими люди платили кошти за оформлення робочої візи в Польщу, але віз так і не отримували. Тож, треба бути максимально обережними у виборі кадрового агентства.
Ми поговорили з ямпільчанином Сергієм, який щойно повернувся з піврічної роботи в Гданську.

– Я оформлював візу не через агентство, а самостійно. Тож, вийшло дещо дешевше, – розповідає ямпільчанини. – Для цього я за 2 500 гривень придбав фіктивне запрошення на роботу в Польщу (воно справжнє, але вочевидь, оформлюється не зовсім законно) і з ним звернувся до посольства. Окрім того, заплатив приблизно 400 гривень візового внеску. Знаю, що друзі звертались до посередників і купували весь пакет документів за 5000 гривень.

Сергій розповідає, що отримує приблизно 10 злотих за годину, за місяць, якщо добре попрацювати, можна отримати 15 000 гривень.

– Зарплата не дуже велика, але більша, ніж я зароблю вдома. Що стосується проживання, то нормальний працедавець надає працівникам житло безкоштовно і оплачує трансфер – дорогу до підприємства. Їжу доводиться купувати самому, ціни в Польщі вищі за наші. Але якщо рахувати у співвідношенні до їхніх заробітних плат, то їжа доступніша. Так за півдоби в Польщі я можу заробити 50 злотих і придбати за них два великі пакети продуктів. А що я зможу придбати за 50 гривень, які я отримаю за пів дня роботи в Україні?, – зазначає наш співрозмовник.

Від нього ж ми дізнаємося і про те, що українців в Польщі найчастіше працевлаштовують на роботу, де потрібна фізична сила. Це різноманітні склади, заводи по виробництву пластикових вікон, м’ясокомбінати, будівництва.

Звичайно, не втратила свого значення для ямпільських заробітчан і Росія, багато наших земляків укорінились в цій країні і надалі запрошують ямпільчан на роботу.

Працевлаштуватись тут теж не легко, а заробітні плати виглядають мізерними у порівнянні з тими коштами, які українцям платили до 2014 року.

Для роботи в Росії ямпільчанам доведеться подолати не лише принизливе ставлення росіян, але і купу бюрократичних перепон. Окремі заробітчани навіть зазначають, що легше оформитись на роботу в Європу, ніж в Росію.

Серед російських вакансій найбільш актуальними залишаються будівельні, окремі наші земляки влаштовуються у багаті будинки і слідкують за господарством.

Згідно з російським законодавством, працювати в Росії можна лише 90 днів. Наступні 90 — вдома. Але є виняток: можна зробити так званий патент, тобто право на роботу, і працювати безвиїзно. Робити патент хочуть не всі — дорого оформлювати і потрібно щомісяця платити відсотки.

Немає сумніву, що багато наших земляків виїжджають у більш далекі країни, умови роботи там звичайно кращі, але дорожче коштує і там працевлаштуватися. В чималу суму обійдеться лише квиток на літак.

Тож, таке несолодке життя у ямпільських заробітчан, армія яких, до речі, постійно збільшується. Напевно, це свідчить про те, що на їх батьківщині далеко не все гаразд.

Related posts