Для ямпільських селян просять передбачити  компенсацію на випадок захворювання корів на лейкоз

Обласна рада підтримала депутатський запит представника Громадського руху Валентина Наливайченка “Справедливість” Лілії Ричкиної Лілії Ричкиної з вимогою розробити обласну програму компенсації збитків власникам корів, що захворіли на лейкоз.

Депутат втретє підняла проблему на рівні області і висловила переконання, що після відмови Міністерства аграрної політики започаткувати загальнодержавний дієвий механізм боротьби з цією небезпечною хворобою великої рогатої худоби, обласна влада має не замовчувати проблему, а започаткувати для місцевих селян компенсацію збитків з обласного бюджету.

– Ще в липні до мене звернулись мешканці села Марчихина Буда Ямпільського району з приводу лейкозу корів, що охопила 30% поголів’я, такі ж випадки масового захворювання були зафіксовані в Недригайлівському та інших районах області, – зазначила Лілія В’ячеславівна у своєму виступі. – Селяни вимушені здавати хвору корову на м’ясо за 6 тисяч гривень, при тому що нова корова коштує щонайменше 16 тисяч гривень. Такі збитки є непосильними для наших сільських мешканців, тому поголів’я корів у нас в області з кожним роком зменшується. Держава відмовила нам у компенсації збитків, а тому я прошу розглянути можливість виплати такої компенсації з нашого обласного бюджету.

Запит представника Ямпільщини в обласній раді підтримали 39 депутатів.

Після сесії Лілія В’ячеславівна роз’яснила свою позицію у інтерв’ю нашому виданню.

Наскільки нам відомо, питання компенсації збитків власникам лейкозних корів обласна рада піднімала перед Кабінетом Міністрів, чому ви незадоволені відповіддю урядовців?

Ми мали надію, що вирішення проблеми лейкозу нам вдасться знайти на державному рівні, адже вона актуальна для всіх регіонів без виключення. Тож, після зустрічі в Марчихиній Буді, де цього року була зафіксована ціла епідемія лейкозу великої рогатої худоби, ми з колегами підняли питання на сесії обласної ради. Було прийнято рішення звернутись до Кабінету Міністрів України з вимогою встановити компенсацію з державного бюджету, як це робиться у розвинених країнах.

Відповідь, яку ми отримали з Міністерства аграрної політики, мене відверто розчарувала. Більше того, склалось враження, що в нашому уряді сидять люди, які далекі від проблем пересічних людей і зовсім не розбираються в тих питаннях, за які вони відповідають.

Річ у тім, що урядовці не лише вважають, що така компенсація є непотрібною, а і пропонують відверто неефективні варіанти вирішення питання.

Що саме Ви маєте на увазі?

Мінагрополітики надало відповідь, що для зменшення збитків, завданих лейкозом, власникам хворих тварин було дозволено ще два роки утримувати їх з метою отримання потомства. Звичайно, в листі зазначалось, що для цього потрібно створити умови для роздільного утримання хворих та здорових корів. Але чи реально це зробити на практиці? Звичайно, що ні. Утримувати окреме стадо люди  не зможуть, більше того, це може призвести до зараження здорових корів.

Єдиним виходом з ситуації є виплата компенсації в розмірі ринкової вартості здорової корови. Тільки в цьому разі власник тварини не буде боятися збитків. А значить він не буде приховувати хвору корову, наражаючи себе на небезпеку та провокуючи поширення хвороби. Саме таким шляхом пішли країни Європи і сьогодні там проблема лейкозу великої рогатої худоби більше не хвилює мешканців. Випадки, звичайно, трапляються, але вони поодинокі.

Часто доводиться чути, що лейкоз – це проблема власників корів. Чому Ви вважаєте, що збитки на себе має взяти саме бюджет?

Дійсно, нам часто цим дорікають. Мовляв, корова є приватною власністю і нехай її господар несе за неї фінансову відповідальність. Але я переконана, що це недержавницький підхід, який вже призвів до того, що поголів’я корів зменшилось в десятки разів. Більше того, люди все частіше відмовляються від утримання корів.

Тож, якщо ми хочемо вживати натуральні продукти та бачити наші села заможними, то ми повинні допомагати людям праці, які живуть в селі і досі утримують корів. Сьогодні це дуже важка і невигідна справа. Закупівельні ціни на молоко не покривають навіть тих витрат, які селянин вкладає в утримання корів. Окрім того, селянин розуміє, що у випадку виявлення лейкозу – він втратить все. Корову придбають на м’ясо за половину вартості, а на придбання нової здорової корови кошти взяти буде ніде. Саме тому люди не хочуть ризикувати і позбавляться корів.

Який вихід пропонуєте Ви та Ваша депутатська команда?

Ми переконані, що компенсація власникам хворих на лейкоз корів все ж має бути встановлена, але за рахунок коштів обласного бюджету. Можливість для цього є, головне – бажання чиновників обласної державної адміністрації та депутатського корпусу обласної ради.

Має бути прийнята справедлива і зрозуміла людям програма, яка передбачатиме, що у випадку виявлення лейкозу ВРХ, людина має право звернутися до профільних органів і отримати різницю між ринковою ціною корови і тією сумою, яка була отримана від реалізації хворої корови на м’ясо. Тобто, на руки людина має отримати суму, якої вистачить на придбання нової, здорової корови.

Наша область сільськогосподарська, для великої частини людей корови – це єдине джерело заробітку. Тож, ми просто не маємо права ігнорувати їх інтереси.

Чи реально це реалізувати на практиці?

Скажу лише, що робота у цьому напрямку ведеться. Ми зустрічались з головою обласної державної адміністрації та його заступниками, неодноразово виступали на сесії, представляли свої пропозиції. Тож, все реально – головне, щоб чиновники та інші депутати зрозуміли, що компенсація власникам хворим на лейкоз корів – це реальна необхідність. 

News Reporter