Воздвиженське – яблунева столиця Сумщини (матеріал з архіву)

 

Непомітно промайнуло літо і ямпільчани вже відсвяткували Спас – велике православне свято, з яким в нашому народі пов’язували настання пори збору врожаю. За стародавніми повір’ями, лише з настанням Спасу людям дозволялось куштувати яблука, які до того часу встигали повністю дозріти.

 

В нашому поліському краї люди здавна полюбляли цей смачний фрукт, адже він був невибагливий до клімату та добре зберігався взимку. Мало кому відомо, але саме Ямпільщина є батьківщиною багатьох відомих яблуневих сортів. Окрім того, саме в нашому районі знаходиться один з найбільших в області яблуневих садів, розміри якого перевищують 160 гектар. Мова про село Воздвиженське, яке протягом останніх ста років називають яблуневою столицею Сумщини.

 

Плодовий сад у Воздвиженському має велику історію – розповідає сільський голова Микола Козюля. Він був закладений ще на початку ХХ століття за часів Миколи Миколайовича Неплюєва та його Хресто-Воздвиженського трудового братства. Неплюєву вдалось створити в Воздвиженську унікальний аграрний комплекс, який мав дуже високі врожаї, рівних яким не було у всій окрузі. Зберігся сад і після смерті Неплюєва, і за часів колективізації, і за часів колгоспу. Можна сказати, що до кінця 80-х років сад знаходився в задовільному стані, даючи чимало продукції, що відправлялась на північ. Проте, за часів реформування сільськогосподарських підприємств сад прийшов в занепад, адже практично не доглядався. Цікаво, що в ті часи і без догляду сад зимостійких сортів яблук існував і відтворював колосальні врожаї. Зараз сад знаходиться в оренді у приватного підприємця, який вкладає в його чимало сил та коштів. Навіть зараз через стільки років плоди з цього саду користуються великим попитом, адже славляться високим вмістом вітамінів.

 

Говорячи про Воздвиженський сад не можна не згадати ім’я учня Миколи Миколайовича Неплюєва Семена Федорович Черненка. Річ у тім, що Неплюєв розробив унікальну систему виховання та освіти селянських дітей, яка стала основою їх особистісного розвитку. При навчанні простих дітей акцент робився на розвиток кращих людських якостей. Завдяки цій системі з Братства вийшли багато письменників, поетів, композиторів, художників та науковців. Серед яких особливе місце займає ім’я саме Черненка – відомого селекціонера, героя соціалістичної праці, лауреата Державної премії СРСР. За своє життя він вивів понад 70 сортів яблуні і груші. 16 сортів Черненка були виведені саме на Ямпільщині, у Воздвиженському саду. Семен Федорович багато років доглядав за цим садом. Цікаво, що коли він в 1903 році вивів свій перший сорт яблуні, світ ще не знав сова «генетика».

 

Можливо, Воздвиженський сад цінний в першу чергу саме тим, що тут досі ростуть сорти Черненка, адже наразі це єдиний такий сад в світі – зазначає Микола Козюля. Раніше подібний сад був і в Росії, в місті де працював наш земляк, але нещодавно він був знищений.

 

В Воздвиженську намагаються зберігати пам’ять про свого відомого земляка. При цьому вдячні потомки, ставлять ім’я Черенка в один ряд з Неплюєвим. 27 вересня 2012 року в селі відбулася відкриття меморіальної дошки, присвяченої пам’яті Хрестовоздвиженського Трудового Братства. Подія була приурочена до 135-річчя з дня народження Семена Федоровича Черненка. Окрім того, про вченого нагадує і меморіальна дошка на будівлі колишньої школи в рідному селі Семена Федоровича – Гремячці.

 

Проте, найкращою згадкою про видатного вченого – селекціонера є саме плодовий сад. Зараз він знаходиться не в найкращому стані, проте орендатори роблять все, щоб привести його до ладу.

 

Три роки тому ми взяли сад в оренду – розповідає представник орендатора Роман Михайлець. На той момент більше 15 років садом ніхто не займався, тож дерева позаростали чагарником, багато з них загинуло. Тож, ми одразу приступили до його розчистки, яка продовжується і сьогодні. Нам вже вдалось привести в порядок ті квартали саду, де ростуть сорти Черненка. На щастя їх збереглось достатньо – близько 40 сортів. Тут ростуть такі відомі його сорти, як «богатир» (вид антонівки, що має великий вміст вітаміну С), 4 види «слави переможцям», «зимня плесецька», «добрий крестянин», «вишневе», «персикове», «малинівка», «лимонне», 14 видів «антонівки» та інші. А загалом в саду росте близько 120 сортів яблук.

 

За нашими підрахунками в саду збереглось приблизно 120 тисяч дерев, які можна зберегти – зазначає представник орендатора. Тож, ми активно працюємо, щоб через декілька років отримати перший великий врожай. А врожаї тут завжди були великими, за радянських часів з саду збирали від 80 до 120 тисяч тон яблук. За Неплюєва їх переробляли прямо в Воздвиженському, неподалік саду стояв винокурний завод, що виробляв дуже добре вино. За радянських часів продукцію вивозили до північних областей Радянського Союзу. До речі, були спроби відродити переробку продукції і за часів незалежної України, коли з яблук виробляли джеми. Проте нажаль ця справа не пішла. Ми ж зараз продаємо врожай перекупщикам, проте про переробку теж не забуваємо і ведемо перемовини про те, щоб розпочати її в Воздвиженському. Але це можливо лише при великих врожаях.

 

Воздвиженський плодовий сад можна поправу назвати однією з головних принад Ямпільського району. Окрім величезних розмірів та унікальних сортів яблук серед інших його вирізняє і надзвичайна краса. Адже посаджений він був унікально, його поділяють на чотири частини хрестоподібні липові алеї закладені Неплюєвим. Ці алеї захищають сад від вітру, а головне надають йому неповторно гарного вигляду. Липові алеї на площі понад 3 гектари були визнані ботанічною пам’яткою історії та поставлені під охорону держави.