На Ямпільщині шанують духовні традиції

На Ямпільщині відроджується стародавня православна традиція: встановлювати великі поклонні хрести на в’їздах до населених пунктів. Лише в цьому році їх встановлять щонайменше п’ять, при цьому три з них прикрасять районний центр вже цієї суботи.

Як вже повідомляло неше інтернет-видання, 26 жовтня з ініціативи молодіжних організацій “БлагоДія”, “Молодь Ямпільщини” та Свято-Георгіївського храму, в Ямполі буде встановлено три нові вїзні поклонні хрести. Захід розпочнеться о 11:00 хресним ходом від Свято-Георгіївського храму, спочатку буде освячений в’їзний хрест при дорозі на Свесу, потім неподалік доріг на Дружбу та Прудище.

Читайте також: Анонс. 26 жовтня в Ямполі встановлять три поклонні хрести

Більшість наших співвітчизників підтримує такі ініціативи. На думку опитаних, хрести нагадують про істину віру, багато хто вважає їх духовним символом нації, пам’яткою культури. Але це стосується виключно поклонних хрестів, адже дві третини респондентів виступають проти встановлення хрестів у місцях автокатастроф родичами загиблих («інакше вся країна перетвориться на віртуальний цвинтар»), а «за» тільки 20 відсотків («це підвищує пильність водіїв»).


Насправді ідея встановлювати в’їзні поклонні хрести є нічим іншим, як відродженням стародавніх традицій, що були досить поширеними в нашому суспільстві. Достовірно відомо, що перші поклонні хрести з’явилися ще в апостольські часи. Нестор – літописець у «Повісті временних літ» згадує про підняття хрестів святим апостолом Андрієм Первозванним на Київських горах. Пізніше подібні хрести з’явились неподалік більшості сіл і міст. Існує версія, що їх виникнення пов’язано з татарським ярмом . Нібито найбільш сміливі з жителів, що сховалися в лісах від «хижих гостей» , поверталися в розорені житла і ставили хрести на піднесених місцях на знак подяки Богові. Одночасно хрести служили знаком і для решти «біженців», що біда минула.


На Русі було багато і так званих обітних хрестів, які встановлювали, наприклад, під час епідемії чуми або холери. В надії на позбавлення від недуги люди збиралися на спільну молитву і давали обітницю Богові за одну ніч поставити хрест або дерев’яний храм . І хвороби припинялися. Такі обітні хрести стояли при дорогах, перехрестях, переправах, на місці злиття та витоку річок та джерел. Місце для них вибирали найпомітніше – щоб кожен, хто йшов повз вшановував хрест хресним знаменням і молитвою. Яскравим прикладом такого хреста є обітний хрест, що був встановлений в липні в селі Дорошівка на честь ікони Тихвінської Божої Матері. За переказами старожилів, коли в селі був мор та померло дуже багато людей, жителі села провели хресний хід з цією іконою і люди перестали помирати. В пам’ять про ті події, відтепер список ікони знаходиться на поклонному хресті в самому центрі села.